Що таке флебографія (венографія)?

Флебографія — це рентгенологічне обстеження, яке дозволяє визначити стан кровоносних судин та поставити діагноз. Поширеність захворювання вен нижніх кінцівок спровокувала пошук нових методів діагностики Стандартне ультразвукове дослідження (дуплексне сканування) не завжди інформативно, якщо патологічний процес протікає в проксимальних (розташованих ближче до центру тіла) сегментах венозної системи. Інформативність УЗД ног в області гомілки та малого тазу становить менше 90%. Дуплексне сканування залишається неінвазивним та доступним методом діагностики патологій венозної системи. Однак у деяких випадках додатково проводиться флебографія, результатом якої є флебограма — графічне зображення вен та клапанів, отримане після діагностичної процедури.

Флебографія: показання

Флебографія нижніх кінцівок — інформативна методика виявлення порушень у роботі венозний системи. Показанням до проведення процедури є підозра на захворювання вен:

• Варикозна хвороба.
• Тромбоз глибоко розташованих вен.
• Порушення трофіки тканин.
• Погіршення венозного відтоку.
• Посттромбофлебітичний синдром.

Флебографію призначають за наявності симптомів, характерних для патологій венозної системи — набряки м’яких тканин нижніх кінцівок, хворобливі відчуття та тяжкість у ногах. Показанням для проведення дослідження також є підготовка до операцій на судинах (шунтування, стентування) та суперечливі результати доплерографії. Обстеження проводиться для контролю результатів призначеного лікарем лікування. Види флебографії:

• Пряма висхідна. Переваги методики — можливість робити проби та вимірювати тиск венозної крові. Дослідження допомагає визначити стан м’язово-венозної помпи, ступінь розширення глибоко розташованих та перфорантних вен.
• Ретроградне. Переваги — можливість оцінити стан клапанного механізму, визначити ступінь розширення поверхневих та глибоко розташованих вен, відстежити зміну гемодинаміки.
• Внутрішньокісткова. Передбачає введення контрастної речовини в трубчасту ділянку кістки. Наприклад, при дослідженні венозної системи на ділянці гомілки препарат вводять у кістку п’яти.

Флебографія: як проводиться

Щоб покращити видимість об’єктів обстеження, у порожнину судин вводиться контрастна речовина. В результаті елементи венозної системи чітко відображаються на знімку. Лікар може спостерігати ступінь звивистості, прохідність, ділянки звуження та розширення. На знімках чітко відображаються тромби та аномалії будови венозної системи. Дослідження дозволяє визначити стан клапанів, які перешкоджають зворотному перебігу крові.

Препарат вводиться в порожнину вени вздовж потоку крові або проти нього. Спочатку пацієнту під місцевою анестезією встановлюється катетер, через який у вену надходить контрастна речовина. Альтернативний варіант введення — губчаста кістка, звідки контрастна речовина потрапляє до елементів венозної системи. У цьому випадку препарат вводиться голкою. Пацієнт може відчувати дискомфортні відчуття, відчуття печіння протягом вени. Тривалість процедури — близько 30-60 хвилин.

Можливі ускладнення

Ускладнення найчастіше зумовлені застосуванням контрастної речовини. Імовірність розвитку алергічної реакції вбирається у 5-8%. Інші можливі ускладнення — запальний процес у зоні введення препарату, тромбофлебіт, флебіт, тромбоз глибоко пролягаючих вен.

Венографія: апаратний метод візуалізації вен

Венографія проводиться для вивчення стану вен у сфері верхніх і нижніх кінцівок, таза. Метод діагностики використовується для виявлення порушень у венах, які ведуть до серця або виходять із нирок.

МР венографія — метод діагностики, який використовується для визначення стану вен у різних відділах тіла та внутрішніх органах. На відміну від флебографії не потрібно запровадження контрастних речовин, що знижує ризик виникнення алергічних реакцій. Скринінг у форматі МР венографії відрізняється високою інформативністю — на знімках відображаються найдрібніші зміни в елементах венозної системи. На відміну від комп’ютерної томографії для візуалізації використовуються електромагнітні хвилі. МР венографія — найбезпечніший метод діагностики.

КТ венографія — дослідження вен за допомогою комп’ютерного томографу. Метод ґрунтується на використанні рентгенівського випромінювання для візуалізації досліджуваних об’єктів. У порівнянні із звичайним рентгенографічним дослідженням КТ венографія побудована на пошаровий візуалізації судин. В результаті лікар отримує детальне зображення високої роздільної здатності, що дозволяє виявляти незначні зміни і патологічні вогнища. У ході дослідження одержують статичне зображення венозної системи. Звичайна ангіографія у порівнянні з КТ венографією дає можливість побачити кровотік у русі. Однак у разі застосування ангіографії збільшується променеве навантаження на пацієнта.