посттромботическая болезнь width=

Посттромботична хвороба — це комплекс симптомів, що виникають на тлі перенесеного тромбозу вен. Патологія розвивається внаслідок недостатньої реканалізації (відновлення прохідності) елементів венозний мережі. Сприятливий фактор — ослаблені компенсаторні механізми організму. Частка у загальній структурі захворювань венозної системи складає 28%. У розвинених країнах хвороба виявляється у 5% населення. Патологія значно погіршує якість життя пацієнта, негативно впливає на психоемоційний стан та обмежує повсякденну активність.

Посттромботична хвороба: причини

Причини та механізми розвитку захворювання до кінця не вивчені. Посттромботична хвороба нижніх кінцівок виникає в результаті тривалого порушення відтоку крові з нижніх кінцівок. Тромбоз завжди є попередником захворювання. До появи патології наводить ряд подій:

  • Запальний процес, який проявляється як реакція на присутність тромбів в просвіті судин.
  • Пошкодження судинної стінки та фіброз — розростання сполучної тканини.
  • Деформація клапанів венозної системи Пошкодження клапанів відбувається переважно через механічну дію кров’яних згустків.

Клапанна недостатність у поєднанні з порушенням прохідності вен викликає переповнення та збільшення показників тиску в капілярах та венах. Венозна гіпертензія провокує застійні явища у стінках судин. В результаті відбуваються розриви стінок вен та капілярів, підшкірні крововиливи, збільшується проникність судинних стінок.

Посттромботична хвороба: симптоми

Посттромботична хвороба вен нижніх кінцівок розвивається через певний період після тромбозу глибоких вен. Симптоми захворювання нерідко виникають через 3-6 місяців після тромботичного події. Патологія характеризується важким перебігом з постійним зростанням ознак неспроможності венозної системи. Трофічні розлади та пов’язані з ними шкірні симптоми поступово стають більш вираженими. Основні ознаки:

посттромботична хвороба нижніх кінцівок

  • Болісні відчуття у ураженій кінцівці.
  • Набряк м’яких тканин.
  • Почуття тяжкості в ногах зі збільшенням навантаження чи в вертикальному положенні.
  • Судоми в області гомілки, які зазвичай виникають вночі.
  • Розлад чутливості (свербіж, печіння, почуття повзання мурашок на шкірі).
  • Підвищена втомлюваність ніг.
  • Гіперпігментація шкіри.

Симптоматика зазвичай посилюється після значних фізичних навантажень, тривалої ходьби чи перебування стоячи. Стан пацієнта зазвичай покращується після відпочинку або при горизонтальному положенні нижніх кінцівок.

У ході фізикального огляду та під час пальпації виявляються розширені підшкірні вени. Патологія, яка протікає у тяжкій формі, супроводжується розвитком ліподерматосклерозу (переродження шкірних покривів внаслідок розростання сполучної тканини під впливом венозної гіпертензії) та трофічних виразок.

Методи діагностики

Посттромботичний синдром відноситься до групи захворювань, які характеризуються як венозна недостатність. Діагностика включає збирання анамнезу, оцінку скарг пацієнта, вивчення стану венозного русла за допомогою інструментальних методів — частіше УЗД (дуплексне сканування), рідше МРТ (магнітно-резонансна флебографія) або КТ (комп’ютерна ангіографія з контрастним посиленням).

посттромботична хвороба вен нижніх кінцівок

Клінічна картина тромбозу і посттромботичний хвороби схожі. Діагноз посттромботична хвороба ставлять за умови попереднього епізоду тромботичного ураження вен, що протікає у гострій формі.

Посттромботична хвороба: лікування

Програму терапії підбирає лікар. Лікування буває консервативним та хірургічним. У першому випадку пацієнтам рекомендовано носіння компресійного еластичного трикотажу та прийом препаратів, які перешкоджають утворенню тромбів та усувають наявні кров’яні згустки. Показано прийом ліків, які тонізують та захищають судинну стінку від ушкоджень. Комплексна терапія включає методи — пневматичну компресію (апаратний фізіотерапевтичний метод на основі зовнішнього здавлювання м’яких тканин ніг) і електроміостимуляцію. За відсутності ефекту від консервативної терапії лікар призначає операцію.