Д-дімер

Згортання крові є важливим процесом, який запобігає кровотечі. Коли людина отримує поріз, організм викидає в кров речовину, яка робить її густою. Це нормальна частина загоєння — без цього подальше тривала б кровотеча, виникла б набагато серйозніша проблема. Зазвичай організм розчиняє згусток після того, як травма загоїлася.

При порушенні коагуляції згустки у судинах можуть утворюватися, коли людина не має очевидної травми. Також згустки можуть не розчинятися, коли рана шкіри та тканин загоїлась. Обидва ці стани можуть бути дуже серйозними і навіть небезпечними для життя. Дізнатися, чи є у пацієнта проблеми зі зсіданням крові, допомагає тест на D-димер.

Запропонована нижче інформація має ознайомлювальний характер. Вона не замінить допомоги лікаря. Зверніться до Медичного центру “Інститут вен”, якщо підозрюєте у себе тромби. Також лікарі рекомендують без видимих на те причин проходитиме обстеження, хоча б здавати кров на згортання, раз на рік, оскільки симптоми тромбозу на ранніх стадіях можуть бути не виражені. Особливо якщо є спадкова схильність до утворення тромбів.

Флеболог з великим досвідом діагностики та лікування тромбозу глибоких вен, судинних зірочок, набряків, варикозного розширення вен проведе консультацію, вислухає скарги, призначить адекватні діагностичні обстеження. Дослідження допомагають попередити хворобу або розпочати раннє лікування, яке, як відомо, проходить легше та ефективніше.

Що таке Д-димер в аналізі крові

Д-димер — це білковий фрагмент (фібрин), що виробляється організмом для руйнування тромбів. D-димер вивільняється, коли тромб починає руйнуватися. Тест на D-димер — це аналіз крові, який допомагає виявити проблеми зі згортанням крові. Він показаний у особливих випадках, коли є симптоми, що вказують на захворювання чи тромботичний епізод. Швидкий, недорогий та простий тест на специфічний білок у периферичній крові служить лікарям цінним первинним інструментом. Маркер допомагає виключити чи запідозрити тромбоз глибоких вен, інсульт, легеневу емболію.

d-дімер

Тести на D-димери призначаються разом з іншими лабораторними дослідженнями та візуалізуючими апаратними обстеженнями, щоб виключити, діагностувати або контролювати захворювання та стани, що викликають патологічно підвищену коагуляцію — тенденцію до неналежного згортання. Норма Д-димера становить менше 0,5 мкг/мл або 500 нг/мл. Приводом для подальшого ретельного обстеження є підвищення цього значення.

Д-Димер: показання до призначення аналізу

Лікар може призначити аналіз на тромби в рамках діагностичних маніпуляцій, якщо підозрює у пацієнта такі проблеми зі здоров’ям:

  • Тромбози глибоких вен — згустки крові у глибоких венах, зазвичай у нижніх кінцівках. Тромбофлебіт — запалення вен із звуженням просвіту та тромбоутворенням.
  • Легенева емболія (ТЕЛА) — згусток крові в артерії в легенях.
  • Дисеміноване внутрішньосудинне згортання — ДВЗ-синдром призводить до безконтрольного утворення великої кількості тромбів у судинах. Згустки з’являються в різних судинах по всьому тілу. Це стає причиною ураження та відмови систем та органів. ДВЗ синдром розвивається на фоні травматичних ушкоджень, деяких видів інфекцій при раку.
  • Тромбоз із синдромом тромбоцитопенії — дуже рідкісне порушення згортання крові.

тромбози

Підставами для проходження цього тесту є такі симптоми та стани:

  • болючість і слабкість у ногах;
  • набряк ніг;
  • поява червоних плям на шкірі ніг;
  • важке дихання;
  • задишка, біль у грудях при вдиху;
  • аритмія, тахікардія.

Цей тест проводять у відділенні невідкладної допомоги при надходженні пацієнтів у критичному стані, а також у спеціалізованих медичних закладах, де лікують хвороби судин, з діагностичною метою. Він допомагає зрозуміти, чи є причиною симптомів порушення згортання крові. Також аналіз допомагає виключити певне захворювання як причину певних симптомів.

Референсні значення Д-димеру

Результати аналізу крові на згортання можуть змінюватись в залежності від віку, статі пацієнта, історії хвороби та інших факторів. Результати тесту не обов’язково зазначають, що у людини є проблема. Вони лише дозволяють припустити чи виключити наявність захворювань, ускладнень. Звіт включає такі дані:

  • Назва аналізу, яке дослідження крові проводилося.
  • Результат вимірів.
  • Норма цього аналізу.
  • Інформація, що вказує, є результат конкретного пацієнта нормальним, високим або низьким — позитивним або негативним.

Інтерпретацію результату має робити лікар з огляду на клінічну картину, скарг пацієнта, історію хвороби.

Що означає, якщо Д-димер підвищено

Позитивний тест означає, що рівень D-димера у вашому організмі вищий за норму. Це говорить про те, що у вас може бути тромб або проблеми зі згортанням крові.

Високий показник D-димер не є нормальним, але це і не привід впадати в паніку. Зазвичай його виявляють після утворення тромбу, який перебуває у процесі руйнування. Цей тест не може підтвердити, що у вас є ТГВ або ТЕЛА. Він може допомогти виключити їх, якщо показник в нормі або знижений.

D-димер рекомендується як додатковий тест. Він не повинен бути єдиним тестом, який використовується для діагностики захворювання або стану. Як підвищені, так і нормальні рівні D-димеру можуть вимагати подальшого спостереження та можуть призвести до подальшого тестування. Сказати напевно, чи є у пацієнта тромб, можна лише після додаткових досліджень.

Д-димер підвищений: причини

Підвищений Д-димер, тобто показник перевищує 0,5 мкг/мл, може вказувати на присутність у кровотоку тромбу, наприклад, при тромбозі, інсульті. Ігнорувати результати тестування не можна, оскільки тромб може спричинити інвалідність і навіть смерть пацієнта.

Якщо тест на D-димер позитивний, лікар призначає візуальні тести, що дозволяють знайти в судинах згустки крові — дуплексне сканування судин з контрастом, рентгенографію, МРТ, КТ. Це пов’язано з тим, що тест на D-димер не може сказати, де в організмі знаходяться згустки крові, або що могло їх спричинити.

Інші причини підвищеного Д-димеру — ДВЗ-синдром. Це небезпечний для життя стан, що виникає у таких випадках:

  • сепсис;
  • рак;
  • післяопераційне ускладнення;
  • травма внутрішніх органів;
  • гінекологічне ускладнення після пологів, викидня;
  • тяжкі імунні реакції, такі як переливання несумісної крові, відторгнення трансплантату органів;
  • укус отруйної змії або павука, що викликає неконтрольовану активацію згортання каскаду крові.

У пацієнтів, які перенесли COVID-19, часто діагностується високий рівень Д-димеру. Хоча точний механізм утворення тромбів у пацієнтів, які перенесли вірус, залишається невідомим, підвищення рівня Д-димеру діагностується у 50% пацієнтів у процесі лікування та після одужання. Саме утворення тромбів лікарі пов’язують із тяжким перебігом хвороби та високим рівнем смертності.

Трапляється хибнопозитивний результат аналізу на Д-димер у деяких категорій пацієнтів. У них подальше обстеження не підтверджує порушення згортання крові. Як правило, це люди похилого віку, з ожирінням, чоловіки і жінки зі шкідливими звичками, які нещодавно перенесли операцію, травму чи інфекцію. Серед розладів, які можуть призвести до позитивних результатів тесту на Д-димер, вказують хвороби серця та ревматоїдний артрит.

Сьогодні проводяться дослідження, мета яких використання порогових значень Д-димеру з поправкою на вік, вагітність, хронічні захворювання, оскільки у цієї категорії пацієнтів D-димер збільшується навіть за відсутності відхилень.

Що означає знижений Д-димер

Якщо D-димер зменшився, це хороший знак. Невелика кількість Д-димеру в крові вказує на низький ризик у пацієнта. Тобто у людини в організмі не так багато згустків, і немає порушення згортання крові.

Д-димер знижений: причини

Нормальний рівень D-dimer зазвичай вказує на те, що проблеми зі зсіданням крові малоймовірні. Тобто тромб малоймовірний.

Д-димер при вагітності

Вагітність пов’язана із підвищеним ризиком венозної тромбоемболії. Аналіз крові на тромбоз є біомаркером, що використовується як критерій виключення захворювання. Але його діагностична цінність під час вагітності має обмеження, оскільки рівні Д-димеру фізіологічно збільшуються під час вагітності.

D-димер у вагітних поступово та значно росте, досягає піку у третьому триместрі у 99% вагітних жінок. Для підтвердження ризиків необхідні подальші обстеження вагітних жінок із клінічною підозрою на тромбоз.

Як підготуватися до здачі крові на Д-димер

Спеціальна підготовка до здачі Д-димеру не потрібна. Немає екстремальних рекомендацій або препаратів, які необхідно приймати перед аналізом крові на D-димер. Крім того, пацієнту не потрібно голодувати перед проведенням тесту. Тим не менш, особам, яким призначено дослідження, рекомендується проконсультуватися зі своїм лікарем, якщо людина приймає будь-які ліки, що впливають на згортання крові. Тому що це може вплинути на результати аналізів.

аналіз на тромбоз

Тест на Д-димер проводиться шляхом взяття зразка крові з вени, зазвичай на руці, за допомогою маленької голки та пробірки із синім ковпачком з цитратом натрію. Процедура безпечна, проста і зазвичай займає кілька хвилин. Зразок крові вирушає до клінічної лабораторії для дослідження.

Чим небезпечний високий рівень Д-димеру

Сильно підвищений (позитивний) результат тесту на D-димер сприймають як маркер, який може вказувати на низку проблем та станів:

  • Тромбоз глибоких вен: серйозне захворювання, що може виникнути через утворення тромбів у глибоких венах.
  • Дисеміноване внутрішньосудинне згортання: захворювання, що призводить до недостатності органів через утворення в них тромбів.
  • Легенева емболія: стан, небезпечний для життя, виникає, коли потік крові потрапляє в легені і викликає летальний кінець.
  • Інсульт: стан відбувається, коли кровоносна судина в головному мозку блокується через тромб або пошкодження.

Позитивний тест D-димер вимагає подальшого обстеження, включаючи тести на візуалізацію для діагностики основної причини.

Як знизити Д-димер

Лікування при підвищеному Д-димері залежить від причин таких результатів аналізів. Проводяться додаткові діагностичні дослідження. Серед них ультразвукова доплерографія або венографія вен.

  • Якщо причина високого Д-димеру в захворюваннях вен, призначаються антикоагулянти, препарати для розрідження крові для запобігання подальшому утворенню тромбів. Ці ліки повинні прийматись суворо під контролем лікаря. У деяких випадках рекомендується перекриття проблемної вени з тромбом та подальше перенаправлення струму крові іншими судинами.
  • КТ грудної клітки допомагає підтвердити або виключити ТЕЛА, яка в залежності від тяжкості може лікуватися антикоагулянтами в умовах стаціонару та під суворим контролем лікаря.
  • Для діагностики ДВЗ-синдрому потрібні різні лабораторні тести, у тому числі загальний аналіз крові, що показує кількість тромбоцитів, тести для оцінки концентрації факторів зсідання крові та аналізи коагуляції для спостереження за тим, як швидко відбувається згортання крові. Лікування ДВЗ-синдрому включає підтримуючі заходи, у тому числі внутрішньовенне введення рідин та препаратів крові для відшкодування крововтрати та антикоагулянти для протидії надмірному згортанню крові. Проте, остаточне лікування ДВЗ-синдрому спрямоване на усунення основний причини.
  • Для діагностики інсульту можна використовувати КТ чи МРТ головного мозку. Після підтвердження хвороби лікування включає тромболізис або тромбектомію — хірургічну процедуру, під час котрой через артерію вводять провідник для фізичного видалення тромбу.

У кожному випадку завдання лікування — не знизити результати аналізу, а прибрати причину, що викликає високий рівень фібрину.