Ціаноз ніг

Ціаноз ноги – це стан, при якому шкірні покриви набувають синюшного відтінку. Посиніння шкіри часто зачіпає не тільки нижні кінцівки. Зміна кольору спостерігається в ділянці рук, грудей, обличчя (губи, вушні раковини).

Якщо ноги синіють і набрякають, потрібно записатися на прийом до лікаря – флеболога і пройти діагностичне обстеження. Висока ймовірність, що розвивається варикоз. Показано консультацію кардіолога, щоб виключити патології серця. Якщо синіє стопа ноги, можна припустити інші патології системи вен, як венозна недостатність і тромбоз судин, що глибоко пролягають. На початкових стадіях клінічна картина таких захворювань слабко виражена. Посиніння ніг – не єдина ознака, яка з’являється при варикозі і тромбозі. Основні симптоми неспецифічні, включають:

• Набряки м’яких тканин, які виглядають, ніби нога внизу опухла.
• Холодні ступні.
• Тяжкість, підвищена стомлюваність і скутість ніг.
• Болісні відчуття.
• Розлад чутливості (почуття печіння, поколювання).
• Судоми, які виникають переважно вночі.

При варикозі ноги часто сверблять і болять, що пов’язано із запальним процесом, який протікає в стінках судин. Точно підтвердити чи спростувати діагноз допоможе інструментальна діагностика. Основні методи дослідження – УЗД, дуплексне сканування, контрастна флебографія.

Синіють ноги: причини

Основна причина ціанозу нижніх кінцівок – патологічні стани та захворювання, які призводять до порушення відтоку крові у венозній системі. Синюшність шкірних покривів минущого чи постійного типу часто спостерігається у хворих з варикозним розширенням просвіту вен або з хронічною венозною недостатністю. Інші поширені причини – флебіти (запалення стінок вен, що протікає в гострій і хронічній формі) і тромбофлебіти (запальний процес, що стосується венозних стінок і супроводжується утворенням тромбів).

Варикозне розширення вен взаємопов’язане з порушенням венозного відтоку та пошкодженням епітеліального шару судинної стінки. Дисфункція епітелію призводить до застою венозної крові, що відрізняється синюватим відтінком. Кров, що рухається артеріями, червоного кольору. Артеріальна кров набуває червоного відтінку завдяки присутності гемоглобіну – білкової освіти, насиченої залізом. Гемоглобін міститься в червоних кров’яних клітинах і бере активну участь у процесі дихання. Коли кров надходить у легені, гемоглобін зв’язується з киснем і переносить його до клітин усіх органів. Кисень необхідний для біохімічних реакцій, у яких вивільняється енергія і вуглекислий газ. Гемоглобін частково зв’язує вуглекислий газ, щоб доставити його назад у легені. У венозній крові відсутня кисень, що зумовлює її синюватий відтінок.

Вени – елементи серцево-судинної системи, які беруть участь у процесі кровообігу. За венозною системою до серця надходить кров, насичена вуглекислим газом та побічними продуктами життєдіяльності клітин. Розрізняють глибокі та поверхневі елементи венозної системи. Поверхневі вени добре помітні під шкірою. Чим світліша шкіра людини, чим краще видно вени. Саме патологія поверхневих вен стає причиною стану, коли людина має сині ноги.

Виразність венозного малюнка також залежить від обсягу підшкірно-жирової клітковини. Якщо людина худа, вени проглядаються значно краще. У людей з надмірною вагою венозні судини можуть проглядатися локально. У цьому вони слабко виражені.

Рух венозного кровотоку здійснюється завдяки скороченню м’язів. Усередині венозних судин розташовуються клапани, які дозволяють долати силу гравітації – кров рухається у напрямку нагору. При варикозі робота клапанного апарату порушується, кров не піднімається вгору, відбувається її застій. Як наслідок нога синіє.

При варикозі вени розширені та добре помітні через тонкий шар шкіри. Крізь шкіру вени виглядають блакитними лініями. Через розширення відбувається збільшення площі поверхні судин, які стають помітними і надають шкірі синюватий відтінок.

При варикозі на пізніх стадіях розширення вен має стійкий, необоротний характер. Одночасно спостерігається витончення судинних стінок та груба зміна форми вен з утворенням вузликів. Порушення у роботі клапанного апарату призводить до зменшення швидкості руху венозного кровотоку. Вена переповнюються, збільшується венозний тиск. З огляду на подібних порушень відбувається ціаноз нижніх кінцівок.

Основні причини розвитку варикозу – генетична схильність та неспроможність клапанного апарату. Серед провокуючих чинників особливе місце займають малорухливий спосіб життя, надмірна маса тіла, постійні статичні навантаження (тривале перебування стоячи чи сидячи), важка фізична робота, підйом тягарів.

Інші ймовірні причини стану, коли синіє шкіра на ногах, хвороби серця у стадії декомпенсації, тромбоз вен, що пролягають у нижніх кінцівках. Ціаноз шкіри ніг – симптом рідкісного, небезпечного життя стану “синя флегмазия”, що розвивається і натомість тромботичного ураження судинного русла. Причина стану – повна блокада відтоку венозної крові. Одночасно через спазм артерій порушується приплив артеріальної крові та розвивається гіповолемічний шок (зниження обсягу циркулюючої крові).

Ціаноз ніг: лікування

Лікування варикозу на початкових стадіях зводиться до прийому препаратів,які тонізують вени, та зміну способу життя. Венотоніки сприяють підвищенню еластичності та пружності судинної стінки, а також прискоренню лімфотоку. Препарати також блокують активність медіаторів запалення. Основні терапевтичні заходи:

• Коригування маси тіла.
• Регулярна фізична активність
• Правильне харчування.
• Носіння компресійного трикотажу.

У ході помірних фізичних навантажень збільшується швидкість кровотоку, дальні відділи кінцівок краще постачаються кров’ю та киснем. М’язові скорочення сприяють відтоку венозної крові. У щоденному раціоні повинні бути свіжі овочі та фрукти, які багаті вітамінами, мікроелементами та антиоксидантами. Компресійна білизна забезпечує нерівномірний тиск на м’які тканини ніг. Підвищений тиск в області гомілки сприяє звуженню розширених вен і кращому венозному відтоку.

На пізніх стадіях перебігу варикозу показані інші методики, наприклад, хірургічна операція (видалення патологічно розширених судин венозної системи) та малоінвазивні втручання, такі як ендовенозна облітерація, ендовенозна коагуляція, мікропінна склеротерапія.