Флеботромбоз вен нижніх кінцівок

Флеботромбоз – це важка патологія вен нижніх кінцівок (рідше періанальної зони), пов’язана з утворенням у просвіті тромбів. Хвороба з усіх дисфункцій судин таїть у собі найбільшу небезпеку відриву тромбу з подальшим його переміщенням із венозного русла до судин легень та серця. Тобто цей стан розглядається в медицині, як потенційно загрозливий для життя, який потребує негайного лікування.

Флеботромбоз: причини

Флеботромбоз нижніх кінцівок розвивається як спонтанно, так і на тлі інших захворювань. Стрімке утворення згустку у вені можуть спричинити тривалий авіапереліт, тривале перебування в одній позі, різка зміна складу крові під дією зовнішніх та внутрішніх факторів. Раптовий флеботромбоз часто діагностується у людей старшого віку. Але виключити людей молодого віку з групи ризику неможливо.

Флеботромбоз, що розвивається на тлі інших захворювань протягом деякого часу, стає ускладненням хвороб крові, пухлинних процесів, хвороб сполучної тканини та ендокринної системи. Непоодинокі випадки, коли тромбоз розвинувся після сильного забиття і переломів гомілки з подальшою тривалою іммобілізацією (нерухомістю кінцівки).

Викликати утворення тромбу може різкий перепад температури через проблеми зі здоров’ям – гормональний дисбалансу надмірна вага. Не можна виключити із причин тромбозів ніг спадковий фактор. Дуже часто у людей, близькі родичі яких страждали від судинних патологій, розвиваються флеботромбозні стани.

Флеботромбоз: симптоми

Гострий флеботромбоз нижніх кінцівок проявляється різким, кинджальним болем у нозі. Пацієнти скаржаться на надмірний тиск у тканинах гомілки, стегна. Біль, печіння посилюється під час стояння, ходьби. Специфічним симптомом хвороби є щільний набряк ділянки ноги (залежно від розташування пошкодженої вени). Шкіра набуває синюшного або багряного кольору.

Будь-яка з цих ознак свідчить про розвиток захворювання та необхідність негайного звернення до лікаря-флеболога або судинного хірурга. Навіть якщо серйозного ускладнення у вигляді відриву тромбу не станеться, патологія без лікування спричиняє не менш серйозні наслідки.

Розвивається хронічний стан — посттромботична хвороба (ПТБ), яка після розсмоктування тромбу проявляється у дисфункції венозних клапанів та стінок вен. Судини не можуть повноцінно функціонувати. У хворих розвиваються стійкий больовий та набряковий синдром, варикозна хвороба, трофічні зміни, венозна гангрена. Все це може суттєво знизити якість життя і навіть при несприятливих факторах призвести до смерті.

Важливо: Часто клініка захворювання змазана через інші патології та травми. Описано випадки “німих” флеботромбозів, що протікають без виражених симптомів. У цьому випадку хворий упевнений, що ускладнення з’явилося на рівному місці. І лише після збирання анамнезу лікарю вдається відстежити історію розвитку хвороби.

Флеботромбоз та тромбофлебіт: відмінності

Як і флеботромбоз, тромбофлебіт відноситься до судинних патологій, пов’язаних із частковою або повною закупоркою просвіту вени тромботичними масами. Але при тромбофлебіті утворення тромбу відбувається на фоні запалення поверхневої вени. Частими є випадки формування невеликого згустку, який закриває судину частково. При флеботромбозі запалення глибоких судин незначне, але утворення згустку відбувається агресивно, часто з повним перекриттям просвіту. Мимовільне розсмоктування тромботичних мас діагностується вкрай рідко.

Флеботромбоз частіше носить хронічний характер, тоді як тромбофлебіт здебільшого протікає у гострій формі. І ще один цікавий факт — флеботромбоз часто є ускладненням тромбофлебіту, але, навпаки, бути не може.

Діагностика венозного тромбозу

Диференціальна діагностика флеботромбозу здійснюється за результатами УЗД вен нижніх кінцівок. Сучасне діагностичне обладнання дозволяє з високою точністю визначити локалізацію тромботичних мас, ділянку залучення вени в патологічний процес. Після обстеження лікар отримує інформацію про масштаби ураження, ступінь порушення потоку крові. Крім дуплексного ультразвукового скринінгу, лікар може призначити рентгенологічне дослідження з використанням контрастної речовини. Проводяться лабораторні дослідження зразків крові. Аналізи дозволяють оцінити її функції: згортання, в’язкість та інші важливі параметри.

Флеботромбоз: класифікація

Захворювання класифікується за декількома характеристиками.

Місце розвитку та стадія

Залежно від ділянки флеботромбозу діагностується:

• стегновий — феморальний флеботромбоз;
• здухвинно-стегновий — ілеофеморальний флеботромбоз;
• флеботромбоз глибоких вен гомілки та підколінних вен.

Флеботромбоз у гострій стадії характеризується непередбачуваним розвитком. Тромботичні маси з нестабільною структурою не міцно закріплені на судинній стінці, що може спричинити відрив тромбу.

Підгостра форма захворювання протікає помірно, характеризується не таким вираженим больовим синдромом. Основні прояви стану — сильна набряклість та скрутний рух кінцівкою.

Посттромбофлебітичний синдром характеризується повним згасанням запального процесу. Гостра симптоматика йде, поступаючись місцем ознакам хронічної венозної недостатності.

Етіологія

Поділяють форми захворювання залежно від причин, що призвели до його розвитку. За цією ознакою використовується така класифікація:

• хвороби крові;
• перенесена інфекція;
• малорухливість кінцівки через перенесену травму;
• висока в’язкість крові на фоні замісної гормональної терапії;
• варикоз;
• зневоднення на фоні порушення обмінних процесів;
• пухлина;
• важка фізична праця.

Характер приєднання

• Флотуючий тромб кріпиться до стінки судини лише своєю частиною. Ця форма захворювання найнебезпечніша, оскільки високий ризик відриву.
• Пристінковий потік кріпиться по стінці вени, частково перекриваючи русло.
• Оклюзивний тромб повністю перекриває судинне русло, перешкоджаючи току крові.

Флеботромбоз: лікування

Тактика лікування визначається точним діагнозом — стадією, тяжкістю захворювання, локалізацією тромбу. При загрозі життю екстрено проводиться хірургічне втручання. В інших станах флеболог може розглянути можливість консервативного лікування, яке передбачає:

• Прийом лікарських засобів — що зміцнюють стінки судин, що прибирають запалення, що впливають на в’язкість та швидкість згортання крові.
• Місцеве нанесення мазей, кремів для зняття запалення.
• Використання компресійної білизни, еластичних бинтів.

Консервативне лікування передбачає обов’язковий постільний режим 7-10 днів до стабілізації стану.

Хірургія флеботромбозу проводиться, якщо консервативне лікування конкретного пацієнта буде неефективним, наростають симптоми закупорки судини, існує високий ризик відриву тромбу. Сучасні техніки операцій при тромбозі вен дозволяють виконувати втручання із мінімальним впливом на тканини. Наприклад, після мініфлебектомії на поверхні шкіри не залишається шрамів та рубців. А сама мікрооперація проводиться під аплікаційним знеболенням. Більше про операції з лікування флеботромбозу та консервативні методи лікування ви можете дізнатися у нашого фахівця під час планового профілактичного відвідування медичного центру “Інститут вен”.

Профілактика флеботромбозу

• Не ігноруйте фізичну активність.
• Харчуйтеся правильно — в раціоні обов’язково повинні бути свіжі овочі, фрукти, нежирне м’ясо.
• Відмовтеся від шкідливих звичок. Дотримання збалансованої дієти та підтримання нормальної маси тіла.
• Уникайте надмірних навантажень.
• Носіть зручний одяг та взуття.
• Регулярно відвідуйте флеболога з профілактичною метою.